Соціокультурний проект Культурний центр мікрорайону Голоско м.Львів ________________________________________________________ Проблематика Проблема дисбалансу у розвитку центральних і периферійних частин міст актуальна для більшості мегаполісів світу. Якість міського середовища в центральних або престижних районах великих міст часто значно вище, ніж на периферії. Створення культурних осередків, переобладнання промислових зон, зміна соціальної ситуації в неблагополучному районі - розвиток периферії завжди пов'язаний з конкретними проектами. Змінювати простір та настрій мають самі мешканці, але для цього їм потрібен позитивний приклад. Громаді потрібно дати конкретні можливості для розвитку. В іншому випадку без локальних культурних осередків ми будемо продовжувати жити не в місті, а в квартирі й існує загроза бути непочутим на непоміченим десь на периферії. Голоско село з 600-літньою історією є початком горбистого пасма Розточчя, яке простягається на Захід, і слугує умовною межею Головного європейського вододілу. Понад 20 років мікрорайон Голоско переживає деградацію ресурсного, господарського, соціального, культурного та екологічного потенціалу території. Створення громадської ініціативи сприятиме ресурсному вирішенню важливих питань та розвиватиме нове покоління активних людей в нових умовах. Місія Шляхом трансформації занедбаного приміщення створити новий вектор для розвитку периферійного, екологічно-занедбаного, історичного мікрорайону Голоско. Ми націлені не лише створити нову культурну інституцію, а й об’єднати в спільні процеси весь культурний ландшафт мікрорайону Голоско. Мета Зробити культурний центр, який стане точкою тяжіння нової аудиторії, місцем для комфортного й цікавого дозвілля, навчання та спілкування мешканців району; місцем екологічної цінності, рекреаційного та спортивного середовища, де в єдиному просторі всі соціально-вікові категорії мешканців району отримають додаткові знання, можливість для розвитку навичок та вмінь шляхом реалізації місцевих ініціатив за допомогою регулярних культурно-освітніх практик центру. Візія Простір – мікрорайон Голоско як платформа для переосмислення забудованих і незабудованих територій району, виявлення та освоєння територіальних резервів – пустирів та закинутих середовищ; Люди мешканці району як суб’єкти міських відносин, для яких модернізація району – це можливість реалізувати своє право в управлінні свого міста на локальному рівні; Місце знакові об’єкти району: як джерело ідентичності і ресурс розвитку (дачні території, багатоповерхові будинки, Українська академія друкарства, гуртожитки Львівського державного університету фізичної культури та УАД, Стародавня церква Анни на вулиці Заозерній, музична школа, ліс, який є початком горбистого пасма Розточчя); Взаємодія – активізація співпраці членів громади, взаємодія з іншими осередками культури й інституціями міста як поштовх для ініціювання безперервної соціокультурної активності району. Цільова аудиторія Діти дошкільного віку, учні, студенти прилеглих інституцій, молоді сім’ї, малозабезпечені сім’ї,жінки, вихідці з села, пенсіонери-дачники, люди похилого віку, вихідці з сусідніх районів, переселенці з інших областей України, соціально конфліктні верстви населення, культурно-мистецькі діячі, громадські активісти, волонтери та інші. Завдання проекту 1.Виявити і залучити в процес міських змін місцевих мешканців району і сформулювати нову ціль для існуючих районних точок тяжіння, враховуючи потреби місцевої громади. 2.Створити умови для реалізації місцевих культурних ініціатив та практик шляхом впровадження регулярних культурно-освітніх програм. 3.Запровадити нові стандарти внутрішньої та зовнішньої комунікації району. 4.Розробити довготривалу стратегію розвитку культурного життя мікрорайону Голоско. 5.Дослідити творчий капітал міста й визначити спектр взаємодій між мікрорайоном Голоско та сферою підприємництва у Львові. 6. Пошук форм залучення спонсорів, фінансових вкладів та інвестицій для розвитку культурного осередку Голоско: зміна парадигми. Напрямки діяльності Насичення території новими функціями: створення не лише нової інфраструктури, а й наповнення її змістом; також більш повне задіяння діючих середовищ району та їх особливостей; Нові види діяльності: садівництво, городництво, проведення господарчих ярмарок, гаражних розпродажів тощо; Творчі майстерні: гуртки та секції для дітей, воркшопи та майстер-класи для дорослих,підлітків та студентів; Події за межами будівель для старшого покоління: спільні святкування, кінопокази, музичні вечори, вистави, міні-фестивалі з використанням народної та місцевої творчості; Екокультура та активний відпочинок: очищення навколишньої території та лісу від сміття, проведення реновації середовища, проведення спортивних заходів та квестів, поліпшення простору для активного дозвілля дітей (лазанки у скверику та лісі, дитячі майданчики, прокладання вело-маршрутів тощо); Освітня програма: курси, лекції та зустрічі з представниками культурно-освітнього сектору для всіх мешканців району. Першочергові кроки 1) Збір даних про район: історична довідка, виявлення точок тяжіння/відторгнення, аналіз маршрутів і місць сили; 2) Навколо чого формується ідентичність мешканців (або що її формує): точки прив’язаності, інтересу, ідентичності мешканців; 3) Налагодження комунікації з місцевою громадою: як уникнути соціального відторгенення серед населення мікрорайону, адаптація до життя локальних співтовариств та об’єднань мікрорайону; 4) Організація інформаційної компанії про проект; 5) Опитування мешканців району (анкетування, електронне анкетування, спонтанні бесіди на вулицях) з метою ідентифікації нагальних проблем; 6) На основі отриманих даних формується лекційно-дискусійна програма по обговоренню районних змін (можливе проведення ряд воркшопів із залученням фахівців, активістів, урбаністів тощо); 7) Затвердження локальних і спільних інфраструктурних проектів; 8) Залучення культурних ресурсів території, ефективна взаємодія всіх можливих категорій мешканців мікрорайону, «нарощування ресурсів»; 9) Реалізація першочергових місцевих культурних ініціатив; 10) Забезпечити матеріально-технічну базу центру: від обладнання до книжок. 11) Збільшити привабливість культурного наповнення району не лише для місцевих жителів, а також для пошуку можливостей які відкриває розвиток периферії для залучення додаткових коштів.

Платформа для комунікації. Неформальна освіта, створення спільнот, нове середовище для народження та реалізації ідей. Напрямки активностей у Медіатеці: - Навчальні програми; - Курси, - Семінари, - Конференції, - Обговорення, - Лекції, - Воркшопи, - Презентації, - Виставки, - Маркети, - Кіноперегляди, - Літературники, - Мистецькі акції, - Зустрічі з відомими людьми, - Простір для зйомок (фото,відео), - Музичні вечори, - Акторські тренінги, - Відкриті уроки від мовних шкіл, - Настільні ігри ... Також для вас працює інтернет-центр (коворкінг), у відкритому доступі є книги, журнали та диски.